Ігор Марчук

26 лютого 2014р .

Влада повинна вирішувати проблеми народу

Країні таки потрібен Результат, майдан довів

Влада повинна вирішувати проблеми народу.
Це те, для чого вона обирається .
Це має бути їх головним і найважливішим пріоритетом в керівництві до дії. Майдан не розійдеться, поки влада не почне вирішувати народні проблеми.

Результатом революції стає кардинальна зміна пріоритетів що первинне, а що вторинне: народ служить владі чи влада служить народу.  Для цього народ треба було дістати настільки, щоб він сказав: «Досить».
Вихід з рабського стану найбільш «просунутої» частини народу стався.
І тут Янукович послужив тим злом, яке об'єднало країну проти нього. Тепер країна повинна навчитися об'єднуватися не проти когось чи чогось, а під конкретну мету.

Цією метою, на наш погляд, може стати побудова системи нових соціально - економічних відносин на базі іншої домінанти в мисленні: служіння народу і країні.  Влада повинна тісно співпрацювати з народом.

Для цього справді у владу повинні прийти інші люди, які складуть основу влади.  Люди з іншим мисленням і другою моральністю.

Майдан показав свою життєздатність і здатність до самоорганізації.  Там зібрався цвіт нації або, точніше сказати, народу.  Але цього не достатньо.  Потрібні реальні процедурні механізми взаємодії влади з народом, а народу з владою, так само як і для стикування різних думок народу.
Мало хто вірив у те, що другий раз можна зібрати майдан після помаранчевої революції.  Навіть дивно, що це сталося.  Але тим воно приємніше і радісніше.

Радісно усвідомлювати і бачити народження нової свідомості, нового мислення і нової організації відносин.  Це і є народження того нового мислення і тих нових соціально - економічних відносин, про які говорилося і мріялося на початку перебудови.
Саме себе і потрібно перебудувати в першу чергу, усвідомити особистістю, виробити позицію, визначитися з цілями, проблемами і потребами.

Отримати  рейтинг першочерговості проблем і організувати їх планомірне, але оперативне вирішення.
Зробити це як на особистому рівні, на рівні свого осередку чи територіальної громади, так і на рівні країни.  Для цього і потрібні механізми отримання консенсусу та використання синергії.

Старі механізми переваги  простої більшості над меншістю, напевно, сьогодні не найактуальніше знаряддя для прийняття колективних рішень . Авторитарне рішення, напевно, вже теж не актуальне.  Потрібні такі механізми отримання консенсусу, коли думка кожного почута й вплинула  на кінцевий результат , коли є дійсно об'єктивація суб'єктивних думок і без конфліктів, спорів і мордобою отримано консолідовану і об’єктивну  думку майдану чи народу на своїх місцях.

Такі механізми давно є і вони багаторазово  апробовані в конкретних трудових колективах, сільських громадах і добре використовуються у вузьких колах.
Вчорашній владі не було діла до простого народу,  до впровадження інновацій в широкому масштабі для розробки реальних стратегій і реального вирішення конкретних проблем громад.  Їх завданням було: «Як би так зробити, щоб нічого не зробити». І при цьому всидіти на «теплому» місці.
Можливо сьогодні якраз та ситуація, коли потрібно оперативніше освоювати реальні прості механізми більш ефективної самоорганізації та впроваджувати їх у своїх громадах.

Група експертів і фахівців з організаційного розвитку готова до співпраці з новою владою і має для цього повний пакет інтелектуального забезпечення.